Шукати
infuriating
01
дратівливий, лютий
causing intense anger, frustration, or irritation
граматична інформація
морфологічна будова
прикм. від дієприкм. теп. ч.
якісний
найвищий ступінь
most infuriating
вищий ступінь
more infuriating
градуйований
Приклади
The unfair decision of the referee was infuriating to both teams.
Несправедливе рішення судді було розлючуючим для обох команд.
Лексичне Дерево
infuriating
infuriate
