Шукати
infuriating
01
дратівливий, лютий
causing intense anger, frustration, or irritation
граматична інформація
морфологічна будова
прикм. від дієприкм. теп. ч.
якісний
найвищий ступінь
most infuriating
вищий ступінь
more infuriating
градуйований
Приклади
The repeated delays in the flight schedule were infuriating for the passengers.
Повторювані затримки у розкладі польотів були розлючуючими для пасажирів.
Лексичне Дерево
infuriating
infuriate
