Шукати
incapacitating
01
знерухомлюючий
preventing someone or something from functioning properly
граматична інформація
морфологічна будова
прикм. від дієприкм. теп. ч.
якісний
найвищий ступінь
most incapacitating
вищий ступінь
more incapacitating
градуйований
Приклади
The paralyzing nerve toxin had an incapacitating effect on the enemy soldiers, rendering them immobile and unable to fight.
Паралізуюча нервова токсина мала нездатний вплив на солдатів противника, роблячи їх нерухомими та нездатними битися.
Лексичне Дерево
incapacitating
incapacitate
capacitate
capacit
