Шукати
to implore
01
благати, молити
to earnestly and desperately beg for something
Transitive: to implore sb
Ditransitive: to implore sb to do sth
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
теперішній час
implore
3-тя особа однини
implores
дієприкметник теперішнього часу
imploring
простий минулий час
implored
дієприкметник минулого часу
implored
Приклади
She implored her parents to let her attend the concert, promising to finish her chores.
Вона благала своїх батьків дозволити їй піти на концерт, обіцяючи закінчити свої справи.
Лексичне Дерево
imploring
implore
