Шукати
to enjoin
01
наказувати, наказувати
to tell someone to do something by ordering or instructing them
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
теперішній час
enjoin
3-тя особа однини
enjoins
дієприкметник теперішнього часу
enjoining
простий минулий час
enjoined
дієприкметник минулого часу
enjoined
Приклади
The judge enjoined the defendant from contacting the plaintiff while the case was pending.
Суддя заборонив відповідачу зв'язуватися з позивачем, поки справа була на розгляді.
02
забороняти, накладати судову заборону
to forbid someone from doing something by legal order
Приклади
The court enjoined the company from continuing its operations in the protected area.
Суд заборонив компанії продовжувати свою діяльність у захищеній зоні.
Лексичне Дерево
enjoining
enjoinment
enjoin
