Шукати
to efface
01
стирати
to remove something, often by rubbing or gentle wiping
Transitive: to efface a mark
Приклади
The artist decided to efface the pencil sketch and start the drawing anew.
Художник вирішив стерти олівцевий ескіз і почати малюнок спочатку.
02
зтерти
to completely erase or remove a memory or feeling from the mind
Transitive: to efface a thought or memory
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
теперішній час
efface
3-тя особа однини
effaces
дієприкметник теперішнього часу
effacing
простий минулий час
effaced
дієприкметник минулого часу
effaced
Приклади
Time gradually effaced the pain of her loss.
Час поступово стер біль її втрати.
03
стиратися
to deliberately make oneself less noticeable
Transitive: to efface oneself
Приклади
She tried to efface herself at the party, standing quietly in a corner.
Вона намагалася загубитися на вечірці, тихо стоячи в кутку.
Лексичне Дерево
effaceable
effacement
efface
