Шукати
distressing
01
засмучуючий, тривожний
causing feelings of discomfort, sadness, or anxiety
граматична інформація
морфологічна будова
прикм. від дієприкм. теп. ч.
якісний
найвищий ступінь
most distressing
вищий ступінь
more distressing
градуйований
Приклади
Hearing about the accident was distressing for her, as she knew the victims personally.
Чути про аварію було тривожно для неї, оскільки вона особисто знала постраждалих.
02
пригнічуючий, сумний
bad; unfortunate
Лексичне Дерево
distressingly
distressingness
distressing
distress
