Шукати
Disillusion
01
розчарування, звільнення від ілюзій
freeing from false belief or illusions
граматична інформація
статус істотності
абстрактний
морфологічна будова
складене
незлічуваний
to disillusion
01
розчаровувати, розвіювати ілюзії
to cause someone to stop believing in something they thought to be true
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
теперішній час
disillusion
3-тя особа однини
disillusions
дієприкметник теперішнього часу
disillusioning
простий минулий час
disillusioned
дієприкметник минулого часу
disillusioned
Приклади
His experience in the military did not meet his expectations and ultimately disillusioned him about the reality of war.
Його досвід у війську не відповів його очікуванням і в кінцевому підсумку розчарував його щодо реальності війни.
Лексичне Дерево
disillusion
illusion
illus
