Шукати
to discriminate
01
дискримінувати
to unfairly treat a person or group of people based on their sex, race, etc.
Intransitive: to discriminate against sb
Приклади
The company was accused of discriminating against women in its hiring practices.
Компанію звинуватили у дискримінації жінок у своїх практиках найму.
02
розрізняти, відрізняти
to notice or establish a difference in or between two or more things
Transitive: to discriminate sth | to discriminate sth from sth
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
теперішній час
discriminate
3-тя особа однини
discriminates
дієприкметник теперішнього часу
discriminating
простий минулий час
discriminated
дієприкметник минулого часу
discriminated
Приклади
Good readers quickly learn to discriminate fiction from factual writing.
Хороші читачі швидко навчаються розрізняти художню літературу від фактичного письма.
03
розрізняти, відрізняти
to identify or perceive differences between two or more things, people, or ideas
Intransitive: to discriminate between two or more things
Приклади
He can discriminate between similar shades of blue with ease.
Він може легко розрізняти подібні відтінки синього.
discriminate
01
розрізняючий, здатний робити тонкі відмінності
marked by the ability to see or make fine distinctions
граматична інформація
морфологічна будова
прикм. від дієприкм. мин. ч.
якісний
найвищий ступінь
most discriminate
вищий ступінь
more discriminate
градуйований
Лексичне Дерево
discriminating
discrimination
discriminator
discriminate
criminate
crime
