Шукати
disconcerting
01
збентежливий, тривожний
causing unease or confusion, often by disrupting expectations or creating uncertainty
граматична інформація
морфологічна будова
прикм. від дієприкм. теп. ч.
якісний
найвищий ступінь
most disconcerting
вищий ступінь
more disconcerting
градуйований
Приклади
The disconcerting behavior of her colleague made the meeting uncomfortable.
Збентежлива поведінка її колеги зробила зустріч незручною.
Лексичне Дерево
disconcertingly
disconcerting
disconcert
concert
