Шукати
to discomfit
01
бентежити, викликати дискомфорт
to make someone feel uneasy, embarrassed, or anxious
Transitive: to discomfit sb
Приклади
Her blunt honesty often discomfited those who expected polite small talk.
Її відверта чесність часто засмучувала тих, хто очікував ввічливої розмови.
Лексичне Дерево
discomfited
discomfiture
discomfit
