Шукати
to deem
01
вважати, розглядати
to consider in a particular manner
Complex Transitive: to deem sb/sth [adj] | to deem sb/sth sth
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово стану
правильний
теперішній час
deem
3-тя особа однини
deems
дієприкметник теперішнього часу
deeming
простий минулий час
deemed
дієприкметник минулого часу
deemed
Приклади
The court deemed the evidence insufficient to support the case.
Суд вважав докази недостатніми для підтримки справи.
