Шукати
deafening
01
оглушливий
(of a sound) too loud in a way that nothing else can be heard
граматична інформація
морфологічна будова
прикм. від дієприкм. теп. ч.
якісний
найвищий ступінь
most deafening
вищий ступінь
more deafening
градуйований
Приклади
The fireworks created a deafening noise that shook the entire neighborhood.
Феєрверки створили оглушливий шум, який потряс увесь район.
Лексичне Дерево
deafening
deafen
deaf
