Шукати
deafening
01
оглушливий
(of a sound) too loud in a way that nothing else can be heard
граматична інформація
морфологічна будова
прикм. від дієприкм. теп. ч.
якісний
найвищий ступінь
most deafening
вищий ступінь
more deafening
градуйований
Приклади
The crowd erupted with a deafening cheer when the team scored the winning goal.
Натовп вибухнув оглушливим вигуком, коли команда забила переможний гол.
Лексичне Дерево
deafening
deafen
deaf
