Шукати
to contradict
01
суперечити
(of pieces of evidence, facts, statements, etc.) to be opposite or very different in a way that it is impossible for all to be true at the same time
Transitive: to contradict evidence or statements
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
теперішній час
contradict
3-тя особа однини
contradicts
дієприкметник теперішнього часу
contradicting
простий минулий час
contradicted
дієприкметник минулого часу
contradicted
Приклади
The witness's testimony contradicted the forensic evidence presented in court, leading to doubts about the accuracy of the case.
Свідчення свідка суперечили судовим доказам, представленим у суді, що викликало сумніви у точності справи.
02
суперечити, спростовувати
to reject or deny the truth of a statement
Transitive: to contradict sth
Приклади
The spokesperson contradicted the rumors by denying the allegations.
Представник спростував чутки, заперечуючи звинувачення.
03
суперечити, спростовувати
to disagree with someone, particularly by asserting the opposite of their statement
Transitive: to contradict a person or their claims
Приклади
She contradicted his claim that the project was on schedule.
Вона спростувала його твердження про те, що проект йде за графіком.
Лексичне Дерево
contradiction
contradictory
contradict
