Шукати
Виберіть мову словника
contentious
01
спірний, конфліктний
inclined to argue or provoke disagreement
Приклади
The contentious individual frequently initiated arguments and disagreements within the group.
Суперечливий індивід часто ініціював суперечки та розбіжності в групі.
Her contentious nature made it challenging to reach consensus in team discussions.
Її спірний характер ускладнював досягнення консенсусу в командних обговореннях.
02
спірний, суперечливий
causing disagreement or controversy among people
Приклади
The contentious issue of gun control sparked heated debates among lawmakers.
Суперечливе питання контролю над зброєю викликало жваві дебати серед законодавців.
The proposal to build a new highway through the national park was highly contentious among environmentalists.
Пропозиція побудувати нову автомагістраль через національний парк викликала запеклі суперечки серед екологів.
Лексичне Дерево
contentiousness
noncontentious
uncontentious
contentious
content
