Шукати
to unnerve
01
виводити з рівноваги, турбувати
to make someone feel uneasy or anxious, disrupting their usual calm or confidence
Transitive: to unnerve sb
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
теперішній час
unnerve
3-тя особа однини
unnerves
дієприкметник теперішнього часу
unnerving
простий минулий час
unnerved
дієприкметник минулого часу
unnerved
Приклади
The unexpected criticism unnerved her during the meeting.
Несподівана критика збентежила її під час зустрічі.
Лексичне Дерево
unnerved
unnerving
unnerve
nerve
