Шукати
to squeal
01
доносити, стукати
confess to a punishable or reprehensible deed, usually under pressure
02
пищати, верещати
to make a long high cry such as a pig
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
правильний
теперішній час
squeal
3-тя особа однини
squeals
дієприкметник теперішнього часу
squealing
простий минулий час
squealed
дієприкметник минулого часу
squealed
Приклади
The girls squealed in excitement upon seeing the puppy.
Дівчата пищали від захвату, побачивши цуценя.
Squeal
01
вереск, пронизливий крик
a sharp long cry or sound
граматична інформація
статус істотності
абстрактний
морфологічна будова
складене
злічуваний
форма множини
squeals
Лексичне Дерево
squealer
squealing
squeal
