Шукати
to run away
[phrase form: run]
01
втікати, утекти
to escape from or suddenly leave a specific place, situation, or person, often in a hurried manner
Intransitive: to run away from a place or dangerous situation
граматична інформація
морфологічна будова
фразове
дієслово руху
правильний
нероздільний
частка
away
основне дієслово
run
теперішній час
run away
3-тя особа однини
runs away
дієприкметник теперішнього часу
running away
простий минулий час
ran away
дієприкметник минулого часу
run away
Приклади
The frightened cat attempted to run away from the barking dog.
Переляканий кіт намагався втекти від гавкаючого собаки.
02
тікати, уникати
to refuse to directly confront challenges or difficult situations by ignoring them
Intransitive: to run away from a challenge
Приклади
When faced with tough decisions at work, some employees may choose to run away from responsibility.
Зіткнувшись із складними рішеннями на роботі, деякі працівники можуть вибрати втечу від відповідальності.
