Шукати
to prohibit
01
забороняти
to formally forbid something from being done, particularly by law
Transitive: to prohibit an action
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
теперішній час
prohibit
3-тя особа однини
prohibits
дієприкметник теперішнього часу
prohibiting
простий минулий час
prohibited
дієприкметник минулого часу
prohibited
Приклади
The park has signs that prohibit littering to maintain cleanliness and environmental conservation.
У парку є знаки, які забороняють смітити, щоб підтримувати чистоту та охорону навколишнього середовища.
Лексичне Дерево
prohibited
prohibition
prohibitive
prohibit
