Шукати
to arrogate
01
привласнювати, узурпувати
to claim a right, title, or authority to something, often without proper justification
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
теперішній час
arrogate
3-тя особа однини
arrogates
дієприкметник теперішнього часу
arrogating
простий минулий час
arrogated
дієприкметник минулого часу
arrogated
Приклади
In the absence of the manager, he arrogated the responsibility of making the final decision on the project.
За відсутності менеджера він привласнив собі відповідальність за прийняття остаточного рішення щодо проекту.
02
привласнювати, узурпувати
to take control of something without any legal basis
Приклади
The new manager tried to arrogate authority beyond her official role, upsetting the team.
Новий менеджер спробував привласнити повноваження понад його офіційну роль, що засмутило команду.
03
привласнювати, узурпувати
to wrongly claim or assume something that one does not rightfully possess
Лексичне Дерево
arrogation
arrogator
arrogate
arrog
