Шукати
streiten
[past form: stritt]
01
сперечатися
Laut und oft heftig über etwas diskutieren
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
сильний
допоміжне дієслово
haben
1-ша особа однини
streite
3-тя особа однини
streitet
дієприкметник теперішнього часу
streitend
простий минулий час
stritt
дієприкметник минулого часу
gestritten
Приклади
Ich will mich nicht mit dir streiten.
Я не хочу сперечатися з тобою.
02
сперечатися, бути в конфлікті
Mit jemandem in einem Streit sein
Приклади
Nach dem Streit haben sie sich versöhnt.
Після сварки вони помирилися.
