Шукати
anvertrauen
01
довіряти, віддавати на зберігання
Jemandem etwas Persönliches oder Wichtiges erzählen oder übergeben, weil man ihm vertraut
граматична інформація
морфологічна будова
фразове
дієслово дії
правильний
роздільний
частка
an
основне дієслово
vertrauen
допоміжне дієслово
haben
1-ша особа однини
anvertraue
3-тя особа однини
anvertraut
дієприкметник теперішнього часу
anvertrauend
простий минулий час
vertraute an
дієприкметник минулого часу
anvertraut
Приклади
Er vertraute seiner Freundin alles an.
Він довірив усе своїй подрузі.
