Шукати
émerveiller
01
захоплювати, дивувати
remplir quelqu'un d'admiration et d'étonnement
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
допоміжне дієслово
avoir
1-ша особа однини
émerveille
1-ша особа множини
émerveillons
1-ша особа майбутнього часу
émerveillerai
дієприкметник теперішнього часу
émerveillant
дієприкметник минулого часу
émerveillé
1-ша особа множини імперфекту
émerveillions
Приклади
La beauté de la nature m' émerveille toujours.
Краса природи завжди дивує мене.
02
захоплюватися, дивуватися
être rempli d'admiration et d'étonnement devant quelque chose
Приклади
Les enfants s' émerveillent devant les étoiles.
Діти захоплюються зірками.
