Шукати
émacié
01
знесилений, виснажений
très maigre, affaibli, souvent à cause de la maladie ou de la faim
граматична інформація
морфологічна будова
прикм. від дієприкм. мин. ч.
якісний
найвищий ступінь
le plus émacié
вищий ступінь
plus émacié
градуйований
чол. одн.
émacié
чол. мн.
émaciés
жін. одн.
émaciée
жін. мн.
émaciées
Приклади
Le chien abandonné avait un corps émacié.
У покинутого собаки було знесилене тіло.
