Шукати
sonner
01
дзвонити, дзвеніти
produire un son (cloche, téléphone, alarme, etc.)
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
допоміжне дієслово
avoir
1-ша особа однини
sonne
1-ша особа множини
sonnons
1-ша особа майбутнього часу
sonnerai
дієприкметник теперішнього часу
sonnant
дієприкметник минулого часу
sonné
1-ша особа множини імперфекту
sonnions
Приклади
Son téléphone sonne en pleine réunion.
Його телефон дзвонить посеред зустрічі.
02
дзвонити у двері, натискати на дзвінок
actionner une sonnette ou un carillon à une porte
Приклади
Elle sonne toujours deux fois par habitude.
Дзвонить завжди двічі за звичкою.
