Шукати
sauvage
01
дикий, неприборканий
qui vit dans la nature et n'est pas domestiqué
граматична інформація
морфологічна будова
просте
якісний
найвищий ступінь
le plus sauvage
вищий ступінь
plus sauvage
градуйований
чол. одн.
sauvage
чол. мн.
sauvages
жін. одн.
sauvage
жін. мн.
sauvages
Приклади
Le cheval sauvage court librement dans la prairie.
Дикий кінь вільно бігає по лугу.
02
дикий, грубий
qui est brutal, violent ou rude
Приклади
Le vent était si sauvage qu'il a cassé des branches.
Вітер був настільки диким, що поламав гілки.
03
примітивний, дикий
qui est primitif, peu civilisé
Приклади
Les peuples sauvages vivaient en harmonie avec la nature.
Дикі народи жили в гармонії з природою.
Le sauvage
01
самітник, відлюдник
personne qui vit à l'écart des autres et évite le contact social
граматична інформація
статус істотності
людина
морфологічна будова
складене
злічуваний
рід
чоловічий рід
форма множини
sauvages
Приклади
Mon voisin est un sauvage qui ne parle jamais à personne.
Мій сусід — дикун, який ніколи ні з ким не розмовляє.
