Шукати
nommer
01
призначати, визначати
donner officiellement une fonction ou un poste à quelqu'un
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
допоміжне дієслово
avoir
1-ша особа однини
nomme
1-ша особа множини
nommons
1-ша особа майбутнього часу
nommerai
дієприкметник теперішнього часу
nommant
дієприкметник минулого часу
nommé
1-ша особа множини імперфекту
nommions
Приклади
Le président a nommé un nouveau ministre.
Президент призначив нового міністра.
