Шукати
improviser
01
імпровізувати, створювати спонтанно
créer ou jouer quelque chose spontanément, sans préparation
Приклади
Le musicien a improvisé un solo incroyable.
Музикант імпровізував неймовірне соло.
02
імпровізувати, робити без підготовки
faire quelque chose sans préparation
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
допоміжне дієслово
avoir
1-ша особа однини
improvise
1-ша особа множини
improvisons
1-ша особа майбутнього часу
improviserai
дієприкметник теперішнього часу
improvisant
дієприкметник минулого часу
improvisé
1-ша особа множини імперфекту
improvisions
Приклади
Il a dû improviser un discours.
Йому довелося імпровізувати промову.
