Шукати
improviser
01
імпровізувати, створювати спонтанно
créer ou jouer quelque chose spontanément, sans préparation
Приклади
Elle a dû improviser son rôle sur scène.
Їй довелося імпровізувати свою роль на сцені.
02
імпровізувати, робити без підготовки
faire quelque chose sans préparation
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
допоміжне дієслово
avoir
1-ша особа однини
improvise
1-ша особа множини
improvisons
1-ша особа майбутнього часу
improviserai
дієприкметник теперішнього часу
improvisant
дієприкметник минулого часу
improvisé
1-ша особа множини імперфекту
improvisions
Приклади
Je n' avais pas de plan, alors j' ai improvisé.
У мене не було плану, тому я імпровізував.
