Шукати
ennuyer
01
турбувати, надокучати
causer de l'inconfort ou déranger quelqu'un
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
сильний
допоміжне дієслово
avoir
1-ша особа однини
ennuie
1-ша особа множини
ennuyons
1-ша особа майбутнього часу
ennuierai
дієприкметник теперішнього часу
ennuyant
дієприкметник минулого часу
ennuyé
1-ша особа множини імперфекту
ennuyions
Приклади
Il ne veut pas ennuyer ses amis.
Він не хоче турбувати своїх друзів.
02
нудити, набридати
causer de l'ennui, rendre quelqu'un fatigué ou désintéressé
Приклади
Ce film m'ennuie beaucoup.
Цей фільм мене дуже нудить.
03
нудьгувати
ressentir de l'ennui ou de la fatigue à cause du manque d'intérêt
Приклади
Je m'ennuie pendant ce cours.
Мені нудно під час цього уроку.
