Шукати
dépourvu
01
позбавлений, неозброєний
qui n'a pas quelque chose, qui est privé de
граматична інформація
морфологічна будова
прикм. від дієприкм. мин. ч.
якісний
найвищий ступінь
le plus dépourvu
вищий ступінь
plus dépourvu
градуйований
чол. одн.
dépourvu
чол. мн.
dépourvus
жін. одн.
dépourvue
жін. мн.
dépourvues
Приклади
Ce jardin est dépourvu de fleurs.
Цей сад позбавлений квітів.
02
позбавлений, позбавлений
qui est complètement sans quelque chose important
Приклади
Il est dépourvu de ressources financières.
Він позбавлений фінансових ресурсів.
