Шукати
délirer
01
бредити, говорити безладно
parler de manière incohérente, extravagante ou excessive
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
допоміжне дієслово
avoir
1-ша особа однини
délire
1-ша особа множини
délirons
1-ша особа майбутнього часу
délirerai
дієприкметник теперішнього часу
délirant
дієприкметник минулого часу
déliré
1-ша особа множини імперфекту
délirions
Приклади
Il délire sur ses projets impossibles.
Марить про свої неможливі проекти.
02
бредити, збожеволіти
perdre la raison ou parler de façon irrationnelle
Приклади
Elle délire quand elle est trop fatiguée.
Вона бреде, коли занадто втомлена.
