Шукати
déconcertant
01
збентежливий, тривожний
qui surprend ou trouble par son caractère inattendu
граматична інформація
морфологічна будова
прикм. від дієприкм. теп. ч.
якісний
найвищий ступінь
le plus déconcertant
вищий ступінь
plus déconcertant
градуйований
чол. одн.
déconcertant
чол. мн.
déconcertants
жін. одн.
déconcertante
жін. мн.
déconcertantes
Приклади
La réponse du professeur était déconcertante.
Відповідь вчителя була збентежливою.
02
збентежливий, дивовижний
surprenant ou étrange au point de provoquer l'étonnement
Приклади
La performance de l'artiste était déconcertante.
Виступ артиста був приголомшливим.
