Шукати
déconcertant
01
збентежливий, тривожний
qui surprend ou trouble par son caractère inattendu
граматична інформація
морфологічна будова
прикм. від дієприкм. теп. ч.
якісний
найвищий ступінь
le plus déconcertant
вищий ступінь
plus déconcertant
градуйований
чол. одн.
déconcertant
чол. мн.
déconcertants
жін. одн.
déconcertante
жін. мн.
déconcertantes
Приклади
Ce comportement est vraiment déconcertant.
Ця поведінка справді збиває з пантелику.
02
збентежливий, дивовижний
surprenant ou étrange au point de provoquer l'étonnement
Приклади
Il a trouvé ce phénomène naturel déconcertant.
Він знайшов це природне явище збентежливим.
