Шукати
absolu
01
абсолютний, повний
qui n'est limité par rien, total ou complet
граматична інформація
морфологічна будова
просте
якісний
найвищий ступінь
le plus absolu
вищий ступінь
plus absolu
градуйований
чол. одн.
absolu
чол. мн.
absolus
жін. одн.
absolue
жін. мн.
absolues
Приклади
Elle exige un silence absolu pendant l' examen.
Вона вимагає абсолютної тиші під час іспиту.
02
абсолютний, безумовний
qui est indépendant, indépendant de toute condition
Приклади
L' obéissance absolue est exigée dans certaines situations militaires.
У певних військових ситуаціях вимагається безумовна покора.
