Шукати
absolu
01
абсолютний, повний
qui n'est limité par rien, total ou complet
граматична інформація
морфологічна будова
просте
якісний
найвищий ступінь
le plus absolu
вищий ступінь
plus absolu
градуйований
чол. одн.
absolu
чол. мн.
absolus
жін. одн.
absolue
жін. мн.
absolues
Приклади
Il a un pouvoir absolu sur l'organisation.
Він має абсолютну владу над організацією.
02
абсолютний, безумовний
qui est indépendant, indépendant de toute condition
Приклади
Il a reçu une liberté absolue pour prendre des décisions.
Він отримав абсолютну свободу для прийняття рішень.
