Шукати
despiste
01
розсіяний, неуважний
que actúa o se comporta con falta de atención o distracción
граматична інформація
морфологічна будова
просте
якісний
найвищий ступінь
el mas despiste
вищий ступінь
mas despiste
градуйований
чол. одн.
despiste
чол. мн.
despiste
жін. одн.
despiste
жін. мн.
despiste
Приклади
Es una persona despiste y suele olvidar las cosas.
Він розсіяна людина і часто забуває речі.
