Шукати
enfurruñar
01
надутися
ponerse de mal humor, callado y retraído, generalmente por un enfado o descontento
граматична інформація
морфологічна будова
фразове
дієслово стану
правильний
нероздільний
1-ша особа однини
enfurruño
3-тя особа однини
enfurruña
дієприкметник теперішнього часу
enfurruñando
простий минулий час
enfurruñó
дієприкметник минулого часу
enfurruñado
Приклади
El niño se enfurruñó porque no le compraron el juguete.
Дитина насупилася, тому що їй не купили іграшку.
