Шукати
improvisar
01
імпровізувати
decir o crear algo en el momento, sin haberlo preparado
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
1-ша особа однини
improviso
3-тя особа однини
improvisa
дієприкметник теперішнього часу
improvisando
простий минулий час
improvisó
дієприкметник минулого часу
improvisado
Приклади
Tuvo que improvisar un discurso en la ceremonia.
Йому довелося імпровізувати промову на церемонії.
LanGeek
