Шукати
improvisar
01
імпровізувати
decir o crear algo en el momento, sin haberlo preparado
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
1-ша особа однини
improviso
3-тя особа однини
improvisa
дієприкметник теперішнього часу
improvisando
простий минулий час
improvisó
дієприкметник минулого часу
improvisado
Приклади
Tuvo que improvisar un discurso en la ceremonia.
Йому довелося імпровізувати промову на церемонії.
