Шукати
irritating
01
дратівливий, надокучливий
causing annoyance or displeasure
граматична інформація
морфологічна будова
прикм. від дієприкм. теп. ч.
якісний
найвищий ступінь
most irritating
вищий ступінь
more irritating
градуйований
Приклади
Her persistent and irrelevant questions became increasingly irritating during the presentation.
Її наполегливі та недоречні питання ставали все більш дратівливими під час презентації.
Приклади
The irritating itch on his arm made it hard to concentrate.
Дратівливий свербіж на його руці утруднював концентрацію.
03
дратівливий
(used of physical stimuli) serving to stimulate or excite
Лексичне Дерево
irritatingly
irritating
irritate
irrit
