Шукати
to fluctuate
01
коливатися, змінюватися
to vary or waver between two or more states or amounts
Intransitive
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово стану
правильний
теперішній час
fluctuate
3-тя особа однини
fluctuates
дієприкметник теперішнього часу
fluctuating
простий минулий час
fluctuated
дієприкметник минулого часу
fluctuated
Приклади
The economy fluctuates, affecting businesses and individuals alike.
Економіка коливається, впливаючи на бізнес та окремих осіб однаково.
02
коливатися, флуктувати
to move or oscillate continually
Intransitive
Приклади
The wind fluctuated, making it difficult to sail the boat.
Вітер коливався, що ускладнювало керування човном.
03
коливатися, змінюватися
to cause something to change or vary irregularly
Transitive: to fluctuate sth
Приклади
The government's policies fluctuated the economy.
Політика уряду коливала економіку.
04
вагатися, коливатися
to waver or hesitate in opinion or action
Intransitive
Приклади
The jury fluctuated in their decision, unable to reach a verdict.
Журі коливалося у своєму рішенні, нездатне досягти вердикту.
Лексичне Дерево
fluctuating
fluctuation
fluctuate
