Шукати
disjointed
01
роз'єднаний, незв'язний
not connected in an orderly or coherent way
граматична інформація
морфологічна будова
прикм. від дієприкм. мин. ч.
якісний
найвищий ступінь
most disjointed
вищий ступінь
more disjointed
градуйований
Приклади
His disjointed speech made it difficult to understand his main point.
Його розірвана промова ускладнила розуміння його основної думки.
02
вивихнутий, роз'єднаний
physically detached, especially where two parts are normally connected
Приклади
The skeleton had a disjointed shoulder from the fall.
У скелета було вивихнуте плече через падіння.
Лексичне Дерево
disjointedly
disjointedness
disjointed
jointed
joint
