Шукати
to disappoint
01
розчаровувати
to fail to meet someone's expectations or hopes, causing them to feel let down or unhappy
Transitive: to disappoint sb
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
теперішній час
disappoint
3-тя особа однини
disappoints
дієприкметник теперішнього часу
disappointing
простий минулий час
disappointed
дієприкметник минулого часу
disappointed
Приклади
His failure to show up at the party disappointed his friends.
Його неявка на вечірку розчарувала його друзів.
Лексичне Дерево
disappointing
disappoint
appoint
