Шукати
debauched
01
розпусний, розбещений
occupying oneself with sensual pleasure to an extent that is not morally appropriate
граматична інформація
морфологічна будова
прикм. від дієприкм. мин. ч.
якісний
найвищий ступінь
most debauched
вищий ступінь
more debauched
градуйований
Приклади
His debauched lifestyle was the talk of the town.
Його розпусний спосіб життя був темою розмов у місті.
Лексичне Дерево
debauched
debauch
