Шукати
to correlate
01
корелювати, бути взаємопов'язаним
to be closely connected or have mutual effects
Transitive: to correlate with sth
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово стану
правильний
теперішній час
correlate
3-тя особа однини
correlates
дієприкметник теперішнього часу
correlating
простий минулий час
correlated
дієприкметник минулого часу
correlated
02
корелювати, встановлювати взаємозв'язок
to cause or show a mutual relation between two things
Ditransitive: to correlate sth with sth
Correlate
01
корелят, пов'язана змінна
one of two or more variables or factors that are related or show a mutual connection
граматична інформація
статус істотності
абстрактний
морфологічна будова
складене
злічуваний
форма множини
correlates
correlate
01
корельований, пов'язаний
having a mutual or reciprocal relationship with something else
граматична інформація
морфологічна будова
прикм. від дієприкм. теп. ч.
відносний
неградуйований
Лексичне Дерево
correlated
correlation
correlative
correlate
correl
