Шукати
to collaborate
01
співпрацювати, працювати разом
to work with someone else in order to create something or reach the same goal
Intransitive: to collaborate | to collaborate with sb | to collaborate in sth
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
правильний
теперішній час
collaborate
3-тя особа однини
collaborates
дієприкметник теперішнього часу
collaborating
простий минулий час
collaborated
дієприкметник минулого часу
collaborated
Приклади
The researchers collaborated on a groundbreaking study in neuroscience.
Дослідники співпрацювали над новаторським дослідженням у нейронауці.
02
співпрацювати, таємно працювати з ворогом
to secretly work with an enemy
Intransitive: to collaborate with an enemy
Приклади
He was accused of collaborating with the enemy during the war.
Його звинуватили у співпраці з ворогом під час війни.
Лексичне Дерево
collaboration
collaborative
collaborator
collaborate
collabor
