Шукати
to blurt
01
випалити, зірватися
to say something impulsively; often without careful thinking or consideration
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
правильний
теперішній час
blurt
3-тя особа однини
blurts
дієприкметник теперішнього часу
blurting
простий минулий час
blurted
дієприкметник минулого часу
blurted
Приклади
He blurted an apology as soon as he realized his mistake.
Він випалив вибачення, як тільки усвідомив свою помилку.
