Шукати
to blurt
01
випалити, зірватися
to say something impulsively; often without careful thinking or consideration
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
правильний
теперішній час
blurt
3-тя особа однини
blurts
дієприкметник теперішнього часу
blurting
простий минулий час
blurted
дієприкметник минулого часу
blurted
Приклади
I did n’t mean to blurt such a personal thing during the meeting.
Я не хотів випалити таку особисту річ під час зустрічі.
