Шукати
to waive
01
відмовлятися, поступатися
to voluntarily relinquish or give up a right, claim, or privilege
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
правильний
теперішній час
waive
3-тя особа однини
waives
дієприкметник теперішнього часу
waiving
простий минулий час
waived
дієприкметник минулого часу
waived
Приклади
He decided to waive his right to a trial.
Він вирішив відмовитися від свого права на судовий розгляд.
02
відмовлятися, втрачати
lose (s.th.) or lose the right to (s.th.) by some error, offense, or crime
Лексичне Дерево
waiver
waive
