Шукати
to stray
01
блукати, матикувати
to move aimlessly or wander without a specific goal or destination
Intransitive: to stray somewhere
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово руху
правильний
теперішній час
stray
3-тя особа однини
strays
дієприкметник теперішнього часу
straying
простий минулий час
strayed
дієприкметник минулого часу
strayed
Приклади
The cat strayed through the neighborhood, exploring different gardens and alleys.
Кіт блукав по району, досліджуючи різні сади та провулки.
02
збиватися зі шляху, відхилятися
to wander off or deviate from the intended or established path
Intransitive: to stray | to stray from a path
Приклади
During the nature hike, the children were warned not to stray too far from the designated trail.
Під час походу на природу дітей попередили, щоб вони не відхилялися занадто далеко від призначеної стежки.
03
відхилятися, відволікатися
to lose focus or deviate from the main subject or discussion
Intransitive: to stray from a subject | to stray into a subject
Приклади
During the debate, the speaker tended to stray from the main topic, discussing unrelated issues.
Під час дебатів промовець мав тенденцію відхилятися від основної теми, обговорюючи не пов’язані питання.
stray
01
розрізнений, рідкісний
not close together in time
граматична інформація
морфологічна будова
просте
якісний
найвищий ступінь
strayest
вищий ступінь
strayer
градуйований
02
блукаючий, загублений
(with reference to an animal) lost or wandered away from its home or natural habitat
03
заблукалий, загублений
away from the correct or intended place
Приклади
The teacher gathered the stray books after class.
Вчитель зібрав розкидані книги після уроку.
Stray
01
блукаюча тварина, загублена тварина
a domestic animal that is lost, abandoned or wandering without an owner
граматична інформація
статус істотності
тварина
морфологічна будова
просте
злічуваний
форма множини
strays
Лексичне Дерево
strayer
straying
stray
