Шукати
smitten
01
пригнічений, збитий з пантелику
deeply affected, struck, or overwhelmed by a powerful force or emotion
граматична інформація
морфологічна будова
прикм. від дієприкм. мин. ч.
якісний
найвищий ступінь
most smitten
вищий ступінь
more smitten
градуйований
Приклади
He was smitten with grief after the loss.
Він був уражений горем після втрати.
02
закоханий, вражений
marked by strong, often foolish or irrational affection for someone or something
Приклади
He was instantly smitten with her smile.
Він був миттєво зачарований її посмішкою.
