Шукати
shattering
01
оглушливий, руйнівний
seemingly loud enough to break something; violently rattling or clattering
граматична інформація
морфологічна будова
прикм. від дієприкм. теп. ч.
якісний
найвищий ступінь
most shattering
вищий ступінь
more shattering
градуйований
Приклади
The shattering revelation about her past made her question everything.
Приголомшливе відкриття про її минуле змусило її поставити під сумнів усе.
Shattering
01
розбивання, дроблення
the act of breaking something into small pieces
граматична інформація
статус істотності
абстрактний
морфологічна будова
складене
незлічуваний
