Шукати
shattering
01
оглушливий, руйнівний
seemingly loud enough to break something; violently rattling or clattering
граматична інформація
морфологічна будова
прикм. від дієприкм. теп. ч.
якісний
найвищий ступінь
most shattering
вищий ступінь
more shattering
градуйований
Приклади
The shattering news of his father's death left him numb with grief.
Приголомшлива новина про смерть його батька залишила його німим від горя.
Shattering
01
розбивання, дроблення
the act of breaking something into small pieces
граматична інформація
статус істотності
абстрактний
морфологічна будова
складене
незлічуваний
