Шукати
to reprove
01
докоряти, осуджувати
to criticize someone for their actions or behavior, often implying a need for correction
Transitive: to reprove sb for an action or behavior
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
теперішній час
reprove
3-тя особа однини
reproves
дієприкметник теперішнього часу
reproving
простий минулий час
reproved
дієприкметник минулого часу
reproved
Приклади
The teacher reproved the student for talking during the lecture.
Вчитель докорив учня за розмову під час лекції.
Лексичне Дерево
reprover
reproving
reprove
prove
