Шукати
to outwit
01
перехитрити, обіграти
to defeat or surpass someone in a clever or cunning manner
Transitive: to outwit sb
неформальне
граматична інформація
морфологічна будова
складене
дієслово дії
правильний
теперішній час
outwit
3-тя особа однини
outwits
дієприкметник теперішнього часу
outwitting
простий минулий час
outwitted
дієприкметник минулого часу
outwitted
Приклади
The detective was able to outwit the criminal, solving the case and bringing the perpetrator to justice.
Детектив зміг перехитрити злочинця, розкривши справу та привівши винуватця до відповідальності.
