Шукати
to outwit
01
перехитрити, обіграти
to defeat or surpass someone in a clever or cunning manner
Transitive: to outwit sb
informal
граматична інформація
морфологічна будова
складене
дієслово дії
правильний
теперішній час
outwit
3-тя особа однини
outwits
дієприкметник теперішнього часу
outwitting
простий минулий час
outwitted
дієприкметник минулого часу
outwitted
Приклади
In the chess match, the grandmaster strategically outwitted their opponent, leading to a checkmate in just a few moves.
У шаховому матчі гросмейстер стратегічно перехитрив свого суперника, що призвело до мату всього за кілька ходів.
